Останні коментарі

Архивы за месяц: Жовтень 2014

Школа молодого лідера. “Я можу, вмію, дію…”

foto 1464 foto 1441 foto 1434 foto 1397 foto 1392 foto 1390

В цьому навчальному році в школі проходять заняття для активістів класів в школі лідера « Я можу, вмію, дію…». Проводить заняття в цій школі педагог – організатор Адамська С.Л.

Мета школи лідера « Я можу, вмію, дію…» – створити нову генерацію лідерів. Не тих, які бються за перші місця, а тих, хто працює в групі, може її організувати і спрямувати до спільної мети.

Виставка “Осінній вернісаж”

  Висловлюємо подяку всім учням та батькам, які брали участь у шкільній виставці “Осінній вернісаж”.        

foto 1313

 

Фестиваль європейських держав

foto 1389   foto 1385foto 1377   foto 1373foto 1370foto 1369 foto 1368foto 1365foto 1364foto 1363foto 1362foto 1361foto 1359foto 1357foto 1358

Структура учнівського самоврядування

Отаман Мала – Морської паланки

Буго –Чорноморського кошу Українського козацтва-

Горєлова Орина 10 клас

Заступник отамана Мала – Морської паланки Буго – Чорноморського кошу Українського козацтва-

Горбурова Анастасія 10 клас

Кошовий сектору навчальної комісії-

Гончарук Анастасія 10 клас

Кошовий сектору трудової комісії-

Нагель Володимир 10 клас

Кошовий сектору дисципліни та порядку-

Волошин Олександр 10 клас

Кошовий сектору інформаційної комісії з соціального захисту-

Артеменко Анастасія 11 клас

Кошовий сектору комісії дозвілля, прес-центру-

Мелікоданян Аліса 9-Б

Бібліотека радо вітає нових читачів

Виявили бажання записатися до бібліотеки учні 1- А та 1-Б класів.

Бажаємо цікавого та корисного спілкування з книгою!

Чекаємо на нових читачів!

DIGITAL CAMERA

Рекомендації батькам пятикласників

Надихайте дитину на розповідь про шкільні справи.

Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням на зразок: «Як минув день у школі?». Щотижня обирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події й деталі, про які дитина повідомляє вам, використовуйте їх надалі для того, щоб починати такі бесіди про школу. Крім того, обов’язково запитуйте у вашої дитини про її однокласників, справи у класі.

Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку й взаємини з іншими дітьми. Без вагань поговоріть з учителем, якщо ви відчуваєте, що не знаєте про шкільне життя вашої дитини, або про її проблеми, пов’язані зі школою, або про взаємозв’язок її шкільних і домашніх проблем.

Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень. Ваша дитина не повинна розцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність – як покарання. Якщо дитина навчається добре, частіше радійте, можна навіть улаштовувати невеликі свята із цього приводу.

Знайдіть програму й особливості школи, де вчиться ваша дитина. Вам необхідно знати, яким є шкільне життя вашої дитини, і бути впевненими, що вона здобуває гарну освіту в хороших умовах. Відвідуйте всі заходи й зустрічі, організовані батьківським комітетом і педагогічним колективом. Використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатися, як ваша дитина навчається, і як її навчають. Варто також мати інформацію про кваліфікацію вчителя, дисциплінарні правила, установлені у школі й класі, різні можливості навчання, що надані школою вашій дитині.

Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі.

Установіть разом з дитиною спеціальний час, коли потрібно виконувати домашні завдання, отримані у школі, і стежте за виконанням цих настанов, що допоможе вам сформувати позитивне ставлення до навчання.

Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім установіть зв’язок між її інтересами й предметами, що вивчаються у школі.

Особливі зусилля докладайте для того, щоб підтримувати спокійну й стабільну атмосферу вдома, коли в шкільному житті дитини відбуваються зміни. Такі події, як перші кілька місяців у школі, початок і закінчення кожного навчального року, перехід із початкової школи до середньої і старшої, можуть призвести до стресу дитини шкільного віку. За будь-якої можливості намагайтеся уникнути значних змін або порушень у домашній атмосфері протягом цих подій. Спокій домашнього життя вашої дитини допоможе їй ефективно розв’язувати проблеми у школі.

Пам’ятка батькам п’ятикласників
• У ваших дітей проблемно-переломний період, тому будьте особливо спостережливими, уважними, небайдужими.
• У п’ятому класі розширився обсяг основних предметів, зросла кількість предметів, тому збільшується час для підготовки уроків.
• Забезпечте своїм дітям удале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.
• Програми включають більше теоретичного матеріалу. Тому слід привчати дітей міцно заучувати правила з математики, української мови, географії тощо.
• Уважно стежте за рівнем виразного читання ваших дітей.
• Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах.
• Дбайте про те, щоб дитина навчалась бути охайною в усьому, включаючи бережне ставлення до підручників.
• Ніколи не поспішайте з висновками ні про дитину, ні про вчителя – прийдіть до школи, поспілкуйтесь з учителем.
• Намагайтесь придбати для сімейної бібліотеки різноманітні словники, довідкову літературу.
• Пам’ятайте, що клас, де навчається ваша дитина, – ціле трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Що дружніші, цілеспрямованіші будуть ці колективи, то у кращій атмосфері буде формуватись ваш хлопчик чи дівчинка.
• Не забувайте: дитину не слід карати за невміння, а терпеливо вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.
• Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання – особистий приклад.
• Дбайте про всебічний розвиток дитини.
• Умійте ставити себе на місце дитини.
• Пам’ятайте: праця, зокрема навчальна, не завдає шкоди вихованню дитини, а бездіяльність – перший ворог.

Поради батькам майбутніх першокласників

Як зберегти здоров’я і життєрадісність в умовах навчання

Перш за все, необхідне співвіднесення рівня вимог та режиму навантажень із реальними можливостями учня, з особливостями його здоров’я і працездатності. Тож завдання батьків – не лише зрозуміти, підтримати, допомогти, коли це необхідно, а й так організувати життя сина чи доньки (а при необхідності й усієї родини), щоб шкільні навантаження не призвели до перевтоми, неврозів, порушень постави та зору тощо.

Варто замислитися про режим дня, головне завдання якого – забезпечити високу працездатність нервової системи (тобто здатність у мінімальні терміни досягти максимальних результатів) у години навчальних занять у школі й удома. Якщо дитина день у день в один і той же час лягає спати і прокидається вранці, обідає після повернення зі школи, сідає робити уроки після прогулянки, то їй легше планувати та розподіляти час, швидко включатися в роботу, успішно виконувати її в більш короткі терміни. Режим дня повинен складатися з навчальних занять у школі та вдома; відпочинку з достатнім перебуванням на свіжому повітрі, рухливих ігор або фізкультурних занять; регулярного повноцінного харчування; повноцінного, достатнього за тривалістю сну.

Недосипання зведе нанівець усі зусилля допомогти в навчанні та зберегти здоров’я учня. Воно різко негативно позначається на стані дитини, насамперед психічному: вона стає легко збудливою, часто відволікається, неадекватно реагує на зауваження, не може зосередитися при роботі. Часте недосипання – одна з причин перевтоми і неврозів у школярів.

А потреба уві сні така: для 6-7-річок – 10-11 годин, для учнів 8 років і старших – не менше 9,5 години. Втім, вона залежить і від стану здоров’я. Так, ослаблені діти, ті, що одужують після захворювань, схильні до підвищеної збудливості або стомлюваності мають потребу в тривалішому сні. Крім того, всім першокласникам на початку навчального року рекомендується спати більше, ніж дітям, адаптованим до систематичного навчального навантаження. Це можна зробити за рахунок 1-1,5-годинного денного сну. Денний сон відновлює працездатність організму більшою мірою, ніж будь-який інший вид відпочинку, навіть краще, ніж такі корисні для дітей ігри на свіжому повітрі. Тож, якщо батькам удасться організувати режим таким чином, щоб школяр міг поспати вдень, його продуктивність під час виконання домашніх завдань помітно зросте, а сам він стане активним і життєрадісним.

 Слід обов’язково подбати й про те, щоб дитина щодня проводила достатньо часу на свіжому повітрі, що є потужним оздоровчим фактором, унаслідок якого поліпшується вентиляція легенів, підвищується вміст кисню в крові, нормалізується стан нервової системи. Доведено: якщо дитина перебуває переважно в приміщенні, навіть добре освітленому й забезпеченому джерелом ультрафіолету, в неї швидше втомлюються м’язи спини, знижується вміст фосфору (важливого поживного елементу для нервових клітин) у крові, падає гострота зору.

Зниження рухової активності порушує процеси нормального розвитку, веде до зміни обміну речовин. Тоді як рухова активність тонізує центральну нервову систему дітей, під час руху відбувається активізація нервових клітин усіх ділянок кори головного мозку, підвищується обмін речовин, посилюється виділення гіпофізом гормону росту.

Інша складова успіху – харчування. Практика свідчить, що в багатьох сім’ях батьки стежать за ним менш ретельно, ніж це мало би бути, а в підсумку в їхніх чад виникають порушення апетиту. Для його поліпшення рекомендується давати сирі овочеві салати з рослинною олією, оскільки вони стимулюють вироблення шлункового соку, покращують перистальтику кишечника; варений буряк, малосольні огірки, які мають легку жовчогінну дію, що теж збуджує апетит. Доречною є стимулююча терапія: прогулянки на свіжому повітрі, ігри з водою, заняття фізкультурою. Крім того, їжа завжди буде з’їдена із задоволенням, якщо дитина сама брала участь в її приготуванні. Дуже корисні й такі незаслужено забуті овочі, як ріпа, горох, боби, гарбуз, редиска, і ягоди: смородина, суниця, чорниця, жимолость, малина, обліпиха, плоди шипшини. Вони містять необхідні вітаміни та мікроелементи в оптимальній кількості. Єдине: потрібно привчити дитину обов’язково мити овочі та ягоди і їсти їх чистими руками, щоб уникнути зараження глистами, яке веде до зниження опірності організму.

Таким чином, чим раніше батьки задумаються про зміцнення фізичного стану свого малюка, тим краще. В адекватних умовах дитина стає більш працездатною, активною, життєрадісною, легше справляється з навчальним навантаженням.

Ще кілька важливих моментів.

Слух, зір, постава теж мають бути в зоні особливої уваги батьків.

Для того щоб зберегти слух дитини, необхідно захищати вуха від переохолодження, лікувати навіть несильний нежить, оскільки інфекція може легко проникнути з носоглотки в порожнину середнього вуха й викликати його запалення. Слід оберігати слуховий апарат і від сильного або тривалого подразника. Особливу небезпеку в цьому сенсі становлять навушники: дуже сильна вібрація барабанної перетинки приводить до її розтягнення, втрати еластичності і в подальшому до зниження слуху. Крім того, в навушниках дитина не орієнтується в звуках навколишнього світу, може не почути шум машини, яка рухається, або інші звуки, які сигналізують про небезпеку. Ще слід пам’ятати про те, що при шумі продуктивність фізичної праці падає на 30 відсотків, а розумової – на 60!

Щоб уникнути напруги зору, слід суворо стежити за освітленістю робочого місця дитини: світло має падати зліва і ззаду (у лівші – праворуч), щоб рука не загороджувала роботу. Дуже серйозно треба ставитися й до вибору книжок. Купуючи їх, батькам слід звернути увагу на те, щоб папір, на якому вони видрукувані, був цупкий і непрозорий. Аби перевірити це візуально, треба подивитися на сторінки книжки – на них не повинен просвічуватися текст зі зворотного боку. Крім того, не крейдований, оскільки на такому папері текст відсвічує, що погіршує сприйняття і сприяє порушенню зору. Те саме стосується й паперу для зошитів, в яких лінії (фіолетового, зеленого, блакитного або сірого кольорів) мають бути чітко продруковані й водночас збігатися на суміжних сторінках. Особлива стаття в профілактиці порушень зору – телевізор і комп’ютер. Перегляд телевізора й роботу на комп’ютері необхідно переривати через кожні 15-20 хвилин (рекламні паузи), а відстань від очей до екрана має бути не менше подвійної діагоналі екрана монітора і не менше 1 метра від екрана телевізора.

Неправильна постава справляє негативний вплив на роботу внутрішніх органів: ускладнює роботу шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи, легенів; зменшується життєва ємкість легенів, знижується обмін речовин, унаслідок чого можуть бути поганий апетит, млявість, головні болі, швидка стомлюваність. Дбаючи про правильну поставу своєї дитини, батькам слід пам’ятати, що портфелі й сумки, які носять на одному боці, для школяра не бажані взагалі – їх носіння може призвести до сколіозу. Ідеальним є ранець. Вага повного ранця не має перевищувати 5-6% ваги дитини, щоб вона не сутулилася і не нагиналася вперед. Загальна вага підручників і всього шкільного приладдя (без ваги ранця або портфеля), якщо учень носитиме його на відстань до 3 км, не повинна перевищувати допустимих гігієнічних норм: для 1-2-класників – 1,5-2 кг. Носiння важкого портфеля може викликати порушення постави, спровокувати викривлення хребта i захворювання нирок. Згiдно з санiтарно-гiгiєнiчними нормами шкiльний ранець має бути виготовлений з гiгiєнiчного водовiдштовхувального легкого матерiалу, забезпечений свiтловiдбивачами i еластичними лямками, забезпеченими ремінцями для регулювання довжини. Крім того, на кожному виробі обов’язково має бути проставлене маркування, для якого віку призначений даний ранець. Чим бiльше вiддiлень в ранцi, тим краще. У такому разi в ньому буде бiльше порядку i потрiбну рiч не доведеться дiставати з дна.

І ще одна невеличка, втім, переконані, важлива порада. Чудовий ефект у навчанні дає спів, який не тільки зміцнює м’язи гортані та голосові зв’язки, а й розвиває фонематичний слух, який відіграє важливу роль для правильного вимовляння звуків. Тому, якщо батьки хочуть, щоб дитина була успішна у вивченні іноземної мови, їм варто записати її в хорову студію.

Додаток до листа МОН молодь спорт від 09.06.2011 р. №1/9-455

Рекомендації батькам щодо профілактики агресивної поведінки підлітків

Агресія – індивідуальна аби колективна поведінка чи дія, спрямована на спричинення фізичної чи психічної шкоди або навіть на знищення іншої людини чи групи.
Агресивна поведінка виявляється вже в ранньому віці, випробовуючи батьківське терпіння і створюючи напруження у стосунках із однолітками.
Найгостріше постає проблема агресивної поведінки у підлітковому віці, коли здійснюється перехід до нового щабля розвитку особистості; серед підлітків посилюється негативізм, демонстративна стосовно дорослих поведінка, частішають випадки виявів жорстокості й агресивності. Агресивність супроводжують:
неадекватне самооцінювання (занижене або завищене),
неадекватний рівень домагань, що не відповідає можливостям підлітка;
підвищена емоційна напруженість і тривожність;
різний ступінь неадекватності уявлень підлітків про своє місце в сім’ї, про ставлення до них однолітків,
низький рівень сформованості комунікативних навичок тощо.
Агресія підлітків безпосередньо не пов’язана з порушенням усталених Правил і норм та відокремлюється від асоціальної поведінки.
Становлення агресивної поведінки — складний і багатогранний процес, у якому діє низка чинників:
Агресивна поведінка визначається впливом сім’ї. Характер стосунків між батьками, між батьками та дітьми, дисгармонія в сім’ї є чинниками, що визначають агресивну поведінку дітей. Особистісні характеристики також відіграють важливу роль у формуванні агресивної поведінки. До них відноситься підвищений рівень психопатизації, нестійкість емоційного стану, що виявляється в підвищеній збудженості, подразливості, а також депресивності, яка призводить до підвищення рівня тривожності, скутості, невпевненості в собі.
Основними формами агресивної поведінки є:
• фізична агресія, тобто застосування фізичної сили проти іншої людини;
• негативізм, спрямований проти керівництва і встановлених правил;
• підозріливість, тобто недовіра до людей, яка ґрунтується на переконанні, що вони мають намір зашкодити;
• вербальна агресія, тобто вираження своїх почуттів через чвари, образи, приниження;
• аутоагресія — агресія, спрямована на самого себе.
Агресивна поведінка підлітків постає як спосіб:
• задоволення потреб у спілкуванні;
• самовираження та самоствердження;
• відреагування на неблагополучну обстановку в сім’ї та на жорстоке ставлення з боку батьків;
• досягнення значущої мети.
Таким чином, у підлітковому віці агресивна поведінка є своєрідним захисним механізмом.
Враховуючи всі чинники, що беруть участь у становленні агресивної поведінки підлітків, можна попередити чи обмежити вияв форм агресії.
У спілкуванні з агресивними дітьми потрібно виявляти чималі стриманість, терпіння, пам’ятаючи, що маленькі забіяки, тероризуючи інших, самі страждають від власної упертості, гнівливості, дратівливості. Почуття провини, порушення душевної рівноваги, незадоволеність не проходять в агресивних дітей, навіть якщо їм удається на когось вилити свої негативні емоції. Таким дітям необхідно дати зрозуміти, що дорослий (учитель, батьки, психолог) — їхній союзник у вирішенні внутрішніх проблем. Агресивні діти повинні переконатися, що їх люблять, а їхні вчинки псують враження при них, до того ж не приносять їм полегшення. Необхідно тактовно і послідовно навчати дитину самоконтролю, внутрішньої зібраності і стриманості. Перевести активність агресивної дитини в конструктивне русло допоможе вивчення її інтересів і схильностей. Поступове ускладнення завдань, що вимагають рішучості, сміливості, енергійності реакції, дасть змогу відвернути дитину від дріб’язкового «з’ясування відносин» і переключити на організацію спільної діяльності, успіх якої залежить від уміння співробітничати з іншими.

Рекомендації батькам щодо спілкування з агресивними дітьми

• Пам’ятайте, що заборона й підвищення голосу — найнеефективніші способи подолання агресивності, лише зрозумівши причини агресивної поведінки і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.
• Дайте дитині можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.
• Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву або лихослів’я про своїх друзів або колег.
• Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна і важлива для вас.

Рекомендації батькам щодо стримування агресивної поведінки підлітків

• Виявляти до підлітка більше уваги, любові та ласки.
• Батьки повинні стежити за своєю поведінкою в сім’ї. Кращий спосіб виховання дітей — єдність їхніх дій.
• Не застосовувати фізичні покарання.
• Допомагати підлітку знаходити друзів. Заохочувати розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме завзятості, активності, ініціативності, перешкоджати її негативним рисам, зокрема ворожості, скутості.
• Пояснювати підлітку наслідки агресивної поведінки.
• Враховувати у вихованні та навчанні особистісні властивості підлітка.
• Надавати підлітку можливість задовольнити потреби в самовираженні й самоствердженні.
• Обмежувати перегляд відеофільмів та комп’ютерних ігор зі сценами насильства.
• Спрямовувати енергію підлітка у правильне русло, наприклад, заняття у спортивних секціях; заохочувати його до участі в культурних заходах.

Поради батькам конфліктних дітей:
• Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, у всіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати дітей. І тоді найчастіше вибухають «бурі».
• Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитини в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.
• Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші можливі способи виходу з конфліктної ситуації.
• Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.

Осінній вернісаж

0b269150867249f834c7edc5662c6a70Висловлюємо подяку всім батькам, які взяли участь у шкільному  “Осінньому вернісажі”.  Неперевершені роботи наших майстрів  приємно здивували не тільки учнів школи, але і вчителів.

Джерелом натхнення стала золота осінь.

Дуже приємно, що наші діти мають таких чудових батьків! Так тримати! Успіхів вам та натхнення! Дякуємо за активну участь!

Абетка знань про дитину

85320e1b47c3 копия

Агресивна поведінка – це сигнал неблагополуччя дитини, це прояв внутрішнього дискомфорту.

Батьки! Діти – це не приватна власність.

Важливо, щоб дитина під час покарання розуміла, за що її покарали і не відчувала приниження.

Головне – оточення, а не гени.

Гра найкраще знімає вербальну (хочеться крикнути) і тактильну агресію (хочеться вдарити).

Досвід раннього дитинства впливає на подальший спосіб мислення та діяльність дитини.

Дитині подобається все ритмічне.

Дитяча уява і фантазія розвивають творчі здібності.

Емоційно забарвлене висловлювання впливає на поведінку дитини.

Є досвід – невиправних помилок не існує.

Життя таке: дитина сьогодні – зовсім інша, ніж вчора.

Злість і заздрість у дитини – це вираження її безсилля.

Інтерес – найкращий стимул до навчання і розвитку.

Кожна дитина здатна вчитися добре – все залежить від методу навчання.

Люблю я тебе не за те…(що ти добрий, гарно вчишся…).

Люблю я у тобі…(доброту, рішучість…).

Малювання, спів, танець, робота з тістом, глиною – це елементи арттерапії, які допомагають дитині справитися зі страхами.

Ніколи не ігноруйте плач дитини. Нервозність батьків( педагогів ) є заразною.

Обговорюйте з дитиною:” А що тобі хочеться? Що ти плануєш? Як би ти це зробив? Як би ти діяв?”.

Покарання має слідувати зразу ж за поступком.

Розвивайте власний потенціал і пам’ ятайте:’’ Ви – луки, а ваші діти – стріли.’’

Cором’язливість є там, де існує авторитарний стиль виховання, де недоліки дитини висміюються.

Тренуйте ліву руку так само, як і праву.

Уникайте при спілкуванні з дитиною сюсюкання.

Уникайте порівнянь дитини з іншими та висміювання її в присутності інших.

Успіх в одній справі породжує впевненість в інших справах.

Фізичні вправи сприяють розвитку інтелекту.

Хвалити дитину краще, ніж сердитися на неї.

Цікаве діти вважають правильним, нецікаве – неправильним.

Часто агресивна поведінка дитини – це намагання привернути увагу інших до своїх потреб, відстояти право на власну думку, рішення.

Шкода для дитини – невпевненість матері.

Що дитині цікаво, тільки те вона і запам’ ятовує.

Якщо дитина себе постійно з кимось порівнюватиме, то у неї просто не залишиться часу і сил, щоб зрозуміти, яка ж вона насправді.

Я приймаю тебе таким, яким ти є.